Лемківський перекладач

Назву «лемки» зазвичай виводять від частки «лем», якою на Лемківщині кажуть «лише», «тільки»². 1841 року Іван Вагилевич навів аж 16 її форм, від «лемка» й «лемкині» до «лемочка» та «лемака»².

Лемківською вже пишуть і науку: від 2005 року виходить «Річник Руской Бурсы», де лемківськомовних статей дедалі більше, а в Кракові у 2001–2017 роках можна було студіювати русинсько-лемківську філологію — пише Гелена Дуць-Файфер з Ягеллонського університету²⁷.

Чимало людей лемківського походження живе сьогодні в Україні. Причина — примусові виселення. У 1944–1946 роках більшість лемків із польського боку Карпат вивезли до Радянської України^{2, 9}; тих, хто залишився, — близько 32 тисяч — 1947 року під час акції «Вісла» розкидали по західних і північних землях Польщі⁹. Нащадки переселенців і сьогодні живуть розпорошено: на Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині, а також на Полтавщині, Донеччині й Луганщині².

Осердям лемківського життя в Україні стало товариство «Лемківщина»: воно постало у Львові 1988 року, а згодом разом з обласними осередками в Тернополі, Івано-Франківську та інших містах утворило всеукраїнське об’єднання². Від 1992 до 2014 року лемки шість разів з’їжджалися на всеукраїнські конгреси — по два в Тернополі, Івано-Франківську та Львові². Завдяки Фундації дослідження Лемківщини (1991) у львівському Шевченківському гаю 1992 року постала лемківська церква святих Володимира і Ольги². А 2016 року в Івано-Франківську освятили ще один храм у лемківському стилі — святих Кирила і Методія². Співоча традиція ще давніша: перший лемківський хор постав 1959 року в Лошневі на Тернопільщині, а 1969-го у Львові заснували капелу «Лемковина»².

У Львові діє молодіжна організація «Молода Лемківщина»¹². Серед лемківських фестивалів — «Плаче і кличе зелена неділя» на Івано-Франківщині^{2, 14} та «Дзвони Лемківщини» біля Монастириська на Тернопільщині^{2, 15}. А 2014 року, після трагедії на Майдані та з початком війни на Сході, пісня «Плине кача по Тисині…» здобула особливу популярність по всій Україні².

Лемківська дерев’яна церква святого Якова Молодшого в Поворознику, збудована 1600 року, з 2013 року входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО¹⁰. Лемківське коріння мають поет Богдан-Ігор Антонич, географ і енциклопедист Володимир Кубійович, художник Никифор Дровняк і співачки сестри Байко².

На Пряшівщині

Зазирни за Карпати — на Пряшівщину у Словаччині! Тут варто розрізняти три речі. «Південними лемками» в широкому сенсі називають русинське населення Пряшівщини — саме з ними Фонтанський і Хом’як пов’язують словацьку кодифікацію⁴. Західні говірки краю — лемківського типу, з наголосом на передостанньому складі³. А русинську літературну мову Словаччини, кодифіковану 1995 року¹⁶, уклали на основі мовлення земплинської території, тож наголос у ній вільний³. Живу мову Карпат можна почути в Театрі Александра Духновича^{16, 17} та вивчати в Пряшівському університеті¹⁸.

Пряшівщину й Україну пов’язують тисячі родинних історій: у 1947 році близько 12 тисяч місцевих жителів переселилися на Волинь і Рівненщину, де частина залишилася назавжди¹⁹. Та Лемківщина не закінчується на словацькому кордоні! На Закарпатті, у селі Зарічово, діє музей «Лемківська садиба»²⁰, а у Ворочові запалюють «Лемківську ватру»²¹.

А знаєш, що батьки легендарного Енді Воргола походили з лемківського села Микова у Словаччині^{2, 22}? У Меджилабірцях його музей²³ знову відкрився у вересні 2026 року²⁴! У Свиднику на тебе чекають Музей української культури²⁵ та культурні фестивалі, що збирають людей по обидва боки Карпат².

Корисне. Людей, яких у 1944–1951 роках примусово переселили з Лемківщини та інших українських земель тодішньої Польщі, за законом 2025 року можуть визнати депортованими⁷; які документи для цього подають, пояснює профільний комітет Верховної Ради⁸.